До цього матчу обидві команди готувалися у повній бойовій готовності. Усі чекали неймовірної битви, оскільки "Базель” вже зробив собі репутацію "безжального вбивці фаворитів” і ні з ким рахуватися не хотів, тому "Челсі” ніхто не боявся, а навпаки базельці рвалися переписати ще одну сторінку швейцарського футболу. Одного виходу  в півфінал їм стало замало і тому підопічні Мурата Якіна готувалися брати штурмом ще один омріяний  рубіж. 

Щодо "Челсі”, то команда Бенітеса втративши надію здобути хоча б один внутрішній трофей, вирішила сконцентруватися на Лізі Європи, адже такий трофей в їхній клубній шафці ще ніколи не стояв. Хоча напружена боротьба за місце в Лізі Чемпіонів ще не дозволяла лондонцям викладатися на 100%. 

В будь-якому разі очікувалося велике видовище і шалене свято футболу у скромному Базелі. 

Сама є гра не викликала таких шалених емоцій як протистояння у Мюнхені і Дортмунді. Тут переважав прагматизм гостей, які холоднокровно призупинили максималізм господарів ще на самих початках матчу, коли Іванович і Мозес після передачі Лампарда з кутового показали хто є істинним фаворитом цієї пари. Вся схема гри господарів, розрахована на перший забитий  м’яч і гру на контратаках була нівельована. Їм потрібно проявляти свій характер і ту волю до перемоги, яку ми бачили на попередніх етапах. Та перший тайм не продемонстрував високих швидкостей і разючих атак у виконанні обох команд. Головню роль відіграла обережність: перші не хотіли повністю поховати свої надії, а других цілком задовольняла мінімальна перевага.

 

Друга частина гри перевершила сама себе. Склалося враження, що у перерві футболісти отримали значну порцію енергії і з новим поривом кинулись у бій. Доказом цього є стартові 10 хвилин, в якій каркас воріт по разу рятував обидві команди. А потім у гру втрутився арбітр. Чех Павел Краловець своїми діями викликав обопільне незадоволення в обох наставників, що загалом є рідкісним явищем. Спочатку він дав абсолютно незрозуміле попередження захиснику Базеля Александару Драговічу за тактичний фол про Торреса в центрі поля. Підсумком цього є те, що цей ключовий гравець оборони не зіграє в матчі-відповіді через перебір попереджень.

Претензії "Челсі” можна зрозуміти. Адже підстави у докорі гостей є значні. Спочатку лайнсмен зафіксував неіснуючий офсайд біля у гострому моменті біля воріт Зоммера. А пізніше арбітр призначив вкрай сумнівний пенальті за фол Аспілікуети на Штокері, хоча як показали камери, цей епізод більше нагадував театральне падіння аніж ігровий контакт. Підсумок цього є гол Шера з пенальті і зрівняний рахунок матчі, хоча на цей момент  гравці Базеля вже добряче наїлися і навряд чи змогли награти на гол власними зусиллями. 

Та справедливість перемогла, а точніше краща фізична підготовка "Челсі”. Гості зберегли внутрішні резерви на фінальний штурм і не змирилися з таким результатом. А гравці "Базеля” виявилися не готовими до такого перебігу і подій і просто "здулися” на останніх хвилинах гри. Закономірним результатом цьому є гол Давіда Луїса з штрафного, де в першу чергу винуватцем є сам голкіпер швейцарської команди, який неправильно поставив стінку, що розвалилася після удару бразильця і не взяв м’яча у своєму куті, адже удар вже не був настільки "смертельним”  і достатньо очікуваним, щоб не зреагувати на нього. 

"Базель” – "Челсі” 1:2 

Базель: Ян  Зоммер – Філіп Деген, Фабіан Шер, Александар Драговіч, Пак Чжу Хо – Мохамед Салах (Давід Деген 78'), Мохамед Ель-Ненні (Жак Зуа 65'), Фабіан Фрай, Серей Дьє (Марсело Діас 61') – Валентін Штокер, Марко Штреллер.

Челсі: Петер Чех – Сесар Аспілікуета, Броніслав Іванович, Джон Террі, Ешлі Коул, Давід Луїс – Рамірес, Еден Азар (Хуан Мата 70'), Френк Лампард (Оскар 79') – Віктор Мозес, Фернандо Торрес . 

Попередження: Драговіч 70', Д. Деген 80', Шер 89' - Е. Коул 68', Давід Луїс 83'.