Бразилія. Давно вже так не раділи прихильники пентакампеонів успіхам своїх улюбленців. Ще 4 роки тому в Йоганнесбурзі тоді ще підопічні Дунги перегравши 3:2 збірну США отримавши останній до 2013 року офіційний трофей. Прийшов час повертати борги. Тим паче це був перший за 63 роки домашній турнір для Бразилії. Та прогнози експертів щодо господарів цього турніру були далеко не позитивними. Останні роки за ними сформувалося клеймо вічно не зіграного колективу. Та рано чи пізно усьому приходить кінець. І на домашньому Кубку Конфедерацій бразильці нарешті довели усій футбольній спільноті, що саме вони є головними фаворитами перед чемпіонатом світу. Поступово з кожною грою в команді Сколарі зростало взаєморозуміння, а гра новоспеченого гравця Неймара просто зачарувала усіх глядачів, не дивлячись їхні національні симпатії. Крім того приємно здивував вже не молодий Фред, який забив 5 м’ячів на турнірі ( і не збірній Таїті, а дійсно сильним супротивникам). А вічно надійний Жуліо Сезар продемонстрував, що саме він є першим номером у своїй країні. Загалом увесь цей до деталей продуманий механізм не залишив жодного шансу іменитим іспанцям, хоч у фіналі перемогу пророкували саме другим.
Кращий гравець – Неймар
Іспанія. Домінація "Червоної фурії” припинилася. Вигравши три з чотирьох попередніх міжнародних турнірів іспанці небезпідставно відчували себе основними фаворитами цьогорічного Кубка Конфедерацій. Та достатньо легка група при жеребкуванні зіграла з ними в злий жарт. Легкі прогулянки з Таїті і Нігерією негативно вплинули на фізичну форму піренейців і вже у півфіналі, де підопічні Дель Боске лише в серії пенальті здолали італійців, хоч і не домінували за грою. У фіналі вони по всім параметрам програли Бразилії, а нереалізоване пенальті у виконанні Серхіо Рамоса продемонструвало, що не все так ідеально в їхній командній психології . То ж для Іспанії настав час задуматися над переосмисленням ігрового стилю, адже прогрес без вічного розвитку неможливий.
Кращий гравець - Хорді Альба
Італія. Чесно кажучи апенінці відверто здивували футбольних гурманів. Команда, яка десятками років славилася катеначчо, виявляється може добре грати і у відкритий футбол. Кожна гра у виконанні підопічних Пранделлі приносила естетичне задоволення і це не може не радувати. Їм можна пробачити навіть єдиний ляп Бонуччі, який коштував Італії виходом у фінал. Та "непотрібний” матч з Уругваєм подарував нам такий адреналін, що кількість прихильників Італії по всьому світу точно зросла в кілька разів. А Буфон вкотре на ділі довів, чому його вважають одним з найкращих голкіперів планети.
Кращий гравець – Буффон
Уругвай. На фоні сірої гри, яку показували уругвайці останнім часом такий результат демонструє явний підйом у їхній грі. Нестримний Кавані , "вічно молодий” Форлан і "кусючий” Суарес задали жару усім хто з ними стикався. Та все ж таки підопічним Табареса далеко до форми 2010-2011 років і ненадійний захист звів нанівець усі потуги атакувальної ланки Уругваю. Доказом цьому є важка перемога над далеко не найсильнішою Нігерією і нездатність грати до кінця у матчі з бразильцями. Та продемонстрований ними ігровий стиль дає надію, що Уругвай трирічної давності ще не втрачений.
Кращий гравець – Кавані
Нігерія – Головний тререр Стівен Кеші чудово розумів, що потрапив у "групу смерті” і зібрав на цей турнір найоптимальніший склад. Та є знане правило : проти течії не попреш. І не дивлячись на всі зусилля " африканських орлів” вийти з групи їм так і вдалося. Хоча вони заслужили повагу тільки через те, що у матчах проти таких іменитих команд к Уругвай і Іспанія не закривалися у глуху оборону, а навпаки продемонстрували гру на зустрічних курсах. Та одного бажання замало і навіть гра з Таїті показала скільки проблемних місць мають нігерійці. Тому вони повинні зробити певні висновки з цих виступів нігерійці повинні, щоб через рік не повторити їх, адже потенціал у цієї дуже високий. Залишається лише пройти кваліфікацію на чемпіонат світу.
Кращий гравець – Джон Обі Мікел
Мексика. Один в полі не воїн. Виникло враження, що лише один Чичаріто викладався на 100 % у кожній грі. В підсумку так і вийшло, адже усі голи за свою збірну забив саме він. Не виправдав сподівань Джованні Дос Сантос, на якого покладали багато сподівань; півзахисники не виконали свої обов’язки. Та й швидше за все команда "перегоріла” ще до старту кубка, адже на неї покладали серйозні надії . І ніхто не сподівався, що після двох турів вони достроково припинять боротьбу за вихід в півфінал. А остання зустріч з японцями вже і так мала статус товариської і говорити про покращення гри підопічних Хосе Мануеля де ла Тори ще дуже рано. Крім того слабка гра у кваліфікація на ЧС лише підтверджує цю тезу і велика вірогідність, що з таким виконанням мексиканці можуть поїти на бразильський мундіаль лише якості туристів.
Кращий гравець – Чичаріто
Японія. Складно щось писати по цій команді. Нібито показали гідний футбол маючи достатньо збалансовану команду. Навіть програвши усі матчі на турнірі їм не дорікнеш за безхребетність чи небажання грати у цьому напівофіційному турнірі. Та факт залишається фактом: Японія один з аутсайдерів цьогорічного Кубка Конфедерацій. Бразилія обіграла їх навіть не граючи у півсили, навіть нестабільна Мексика впевнено здолала самураїв. Єдиною ложкою меду в бочці дьогтю є блискучий бій проти Італії де обидві команди не жаліючи себе показали мегавидовищний футбол. Певно за це їм і подякуємо.
Кращий гравець – Кагава
Таїті. Приз глядацьких симпатій на цьогорічному Кубку Конфедерацій. У багатьох прихильників футболу виникло враження, що вони вболівають за цю збірну роками. І навіть не дивлячись на результати команда з одним професійним гравцем привернула до себе таку увагу, що їм напевно позаздрили навіть гранди світового футболу. Кожна вдала дія проти суперника відзначалася шаленими оваціями, а забитий м’яч взагалі викликав більшу бурю емоцій аніж голи у фіналі турніру . Від цих хлопців нічого не вимагалося, вони просто показали всім, що аматори теж можуть давати бій іменитим професіоналам. І цей факт, що 134-а збірна в рейтингу ФІФА виступає на турнірі такого рівня лише свідчить, що футбол розвивається не лише в Європі чи Латинській Америці, а й у далекій Океанії. Єдиний жаль полягає в тому, що груповий етап передбачав лише три матчі, адже іншої можливості переглянути виступи за участю таїтянських футболістів може просто не бути. Та все одно велике їм спасибі за справжній футбольний подвиг.
Кращий гравець – Ваіруа (єдиний професійний гравець, тому і заслужив такого визнання).
Кращий гравець турніру –
Неймар Володимир Марищук спеціально для сайту MyFootball.ws
Белененсеш - Порту
Севилья - Валенсия
Эмполи - Милан
Боавишта - Спортинг
Челси - Тоттенхэм
Бавария - Байер
Волынь - Динамо Киев
Эспаньол - Леганес
Торино - Кьево
Монако - Марсель
Реал М - Спортинг Хихон
Ливерпуль - Сандерленд
Лестер - Мидлсбро
Халл Сити - Вест Бромвич
Суонси - Кристал Пэлас
